.
Я могу защитить Вас от кого угодно,
но защитить Вас от Вас самих –
не подсилу даже Богу…..

 

   

             Чинні ПДР визначення електросамокату не містять, а отже не регулюють поведінку водіїв цих засобів на дорозі.

 

             Однак, суди поступово самостійно усувають цю законодавчу прогалину.

             У даній справі особа, яка керувала електросамокатом притягувалась до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП за те, що він рухаючись тротуаром на електросамокаті здійснив зіткнення з автомобілем, який виїздив з двору будинку, чим порушив вимоги п.6.6 «в» Правил дорожнього руху України. При цьому під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

          Місцевим судом справу було закрито на підставі ст. 38 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків.

             Водій самокату подав на вказану постанову апеляційну скаргу, яку вмотивував тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено за порушення ним пункту 6.6 (в) ПДД, яким передбачено, що велосипедисту забороняється рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих), та звернув увагу суду на те, що рухався він не на велосипеді, а на електросамокаті.

              Однак, апеляційний суд з такими доводами не погодився.

           Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції вказав на те, що відповідно до п. 11.13 Правил дорожнього руху України, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

             Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

           У ПДР України відсутнє визначення електросамокату або самокату, разом з тим, аналізуючи визначення «транспортний засіб», можна дійти висновку, що електросамокат відповідає поняттю «транспортний засіб», оскільки призначений для перевезення людей, а особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності використовувала його саме з цією метою, коли здійснила зіткнення з автомобілем.

       Зважаючи на те, що електросамокат використовувався як транспортний засіб, його водій не мав права рухатись по тротуару. Випадків, передбачених пунктом 11.13, які б давали законні підстави руху на електросамокаті по тротуарній доріжці, судом не встановлено.

        Вищевказані норми ПДР України та обставини справи свідчать про порушення вимог пункту 11.13 ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

       

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021року

м. Київ

справа №761/31629/20

провадження № 33/824/2313/2021

 

Київський апеляційний суд у складі судді Кравець В.А.

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2021 року у складі судді Трубнікова А.В.,

якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 Кодексу, -

 

В С Т А Н О В И В:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП, щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 Кодексу.

Судом установлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №002857 від 03 вересня 2020 року, схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 03 вересня 2020 року, характеру механічних пошкоджень транспортних засобів та їхню локалізацію, письмових пояснень учасників ДТП, механічні пошкодження транспортних засобів сталися внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.6.6 «в» Правил дорожнього руху України, що тягне адміністративну відповідальність, передбачену ст.124 КУпАП. Вина водія ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 12 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Безпосередньо в апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та зазначає, що ознайомився зі змістом оскаржуваної постанови лише 03 квітня 2021 року через ЄДРСР та 08 квітня 2021 року отримав копію постанови суду безпосередньо в суді першої інстанції.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що про судове засідання, яке відбулось 17 березня 2021 року, учасники справи, у тому числі ОСОБА_1 , судом не повідомлялись, у зв`язку з чим апеляційний суд з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод та з огляду на викладені апелянтом обставини доходить висновку про задоволення клопотання ОСОБА_1 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що дії працівників поліції призвели до неправильної кваліфікації дій учасників ДТП від 03 вересня 2020 року, незаконного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №002857 від 03 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 , обмеження його прав під час оформлення матеріалів та протиправної бездіяльності у зв`язку з нескладенням відповідного протоколу щодо другого учасника ДТП ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено за порушення ним пункту 6.6 (в) ПДД, яким передбачено, що велосипедисту забороняється рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих), ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що рухався він не на велосипеді, а на електросамокаті.

Зауважує, що електросамокат відповідно до ПДР та Закону України «Про дорожній рух» не є транспортним засобом, а особа, яка керує електросамокатом, не є водієм у понятті, визначеному в ПДР.

На підставі викладеного, вважає, що у розумінні ПДР України вимоги вказаного пункту на нього не поширюються, а відповідальність за його порушення не може наставати в такому випадку.

Вказує, що рухався тротуарною доріжкою на електросамокаті з дотриманням правил дорожнього руху, у свою чергу водій автомобіля Citroen Berlingo, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 на значній швидкості та без зупинок виїхав з-під домової арки, чим створив перешкоду для руху та скоїв зіткнення з електросамокатом.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у скарзі.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №002857 від 03 вересня 2020 року вбачається, що 03 вересня 2020 року о 16 годині 18 хвилин у м. Києві на вул. Володимирській, 51А, водій ОСОБА_1 , рухаючись тротуаром на електросамокаті, д.н.з с/н 988-154, здійснив зіткнення з транспортним засобом Citroen Berlingo, д.н.з. НОМЕР_1 , який виїздив з двору будинку, чим порушив вимоги п.6.6 «в» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП повернуто до Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП НПУ для дооформлення.

Згідно Довідки про результати перевірки адміністративної справи №761/31629/20 відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, під час додаткової перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 рухався на електросамокаті по тротуару та здійснив зіткнення з транспортним засобом Citroen Berlingo, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається порушення пункту 11.13 ПДР України. У графу протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №002857 від 03 вересня 2020 року «Чим порушив (ла) вимоги п.» інспектор відділу просить внести уточнення: 11.13 ПДР України.

Відповідно до п. 11.13 Правил дорожнього руху України, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

За змістом пунктів 26.1-26.3 ПДР України пішоходам дозволяється рухатися у житловій та пішохідній зоні як по тротуарах, так і по проїзній частині. Пішоходи мають перевагу перед транспортними засобами, але не повинні створювати безпідставних перешкод для їхнього руху.

У житловій зоні забороняється: транзитний рух транспортних засобів; стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів; стоянка з працюючим двигуном; навчальна їзда; рух вантажних автомобілів, тракторів, самохідних машин і механізмів (крім тих, що обслуговують об`єкти і громадян, виконують технологічні роботи або належать громадянам, що проживають у цій зоні).

У пішохідну зону в`їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначеним розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю. Якщо до об`єктів, розташованих на цій території, є інші під`їзди, водії повинні користуватися лише ними.

Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

У ПДР України відсутнє визначення електросамокату або самокату, разом з тим, аналізуючи визначення «транспортний засіб», можна дійти висновку, що електросамокат відповідає поняттю «транспортний засіб», оскільки призначений для перевезення людей, а ОСОБА_1 використовував його саме з цією метою, коли здійснив зіткнення з автомобілем Citroen Berlingo, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 електросамокат використовувався як транспортний засіб, останній не мав права рухатись по тротуару. Випадків, передбачених пунктом 11.13, які б давали законні підстави руху ОСОБА_1 на електросамокаті по тротуарній доріжці, судом не встановлено.

Вищевказані норми ПДР України та обставини справи свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 11.13 ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, місцевий суд, дослідивши зібрані у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про порушення водієм ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Проте, місцевим судом не було враховано Довідку про результати перевірки адміністративної справи №761/31629/20 відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, згідно якої інспектор відділу просив внести уточнення у графу протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №002857 від 03 вересня 2020 року «Чим порушив (ла) вимоги п.»: 11.13 ПДР України.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №002857 від 03 вересня 2020 року, довідкою про результати перевірки адміністративної справи №761/31629/20 відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, схемою дорожньо-транспортної пригоди до протоколу, письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, наданих учасниками ДТП пояснень та схеми ДТП, 03 вересня 2020 року о 16 годині 18 хвилин у м. Києві на вул. Володимирській, 51А, водій ОСОБА_1 , рухаючись тротуаром на електросамокаті, д.н.з с/н 988-154, здійснив зіткнення з транспортним засобом Citroen Berlingo, д.н.з. НОМЕР_1 , який виїздив з двору будинку, чим порушив вимоги п.11.13 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Отже, вказаний протокол про адміністративне правопорушення з урахуванням внесених виправлень відповідно до довідки про результати перевірки, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

При цьому, протокол не містить будь-яких заяв, зауважень, заперечень чи скарг особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом, при оформленні протоколу чи після його оформлення. Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції матеріали справи також не містять.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд доходить висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, що вказує на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Окрім того, ураховуючи те, що з моменту вчинення адміністративного правопорушення, яке мало місце 03 вересня 2020 року, сплинуло три місяці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на ОСОБА_1 не може бути накладено стягнення відповідно до вимог ст. 38 КУпАП, а тому провадження по даній справі згідно п. 7 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного, апеляційний суд уважає, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, проте помилково не враховано довідку про результати перевірки адміністративної справи №761/31629/20 відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, якою уточнено, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення саме пункту 11.13 ПДР України.

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; скасувати постанову та закрити провадження у справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову; змінити постанову.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність змінити у тексті постанови суду підстави притягнення до адміністративної відповідальності, а саме, замість зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення порушення ОСОБА_1 пункту 6.6 ПДР України зазначити про порушення останнім пункту 11.13 ПДР України.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Керуючись статтями 284, 289, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2021 року - змінити, виклавши описову та мотивувальну частини постанови в редакції даної постанови апеляційного суду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді